Те, що я чую, я забуваю.
Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю.
Те, що я чую, бачу й обговорюю,
я починаю розуміти.
Коли я чую, бачу,
обговорюю й роблю,
я набуваю знань і навичок.
Коли я передаю знання іншим,
я стаю майстром.
Набагато важливіше навчити,
ніж просто розповісти.
Конфуцій
У більшості європейських країн та в
Росії показником, що найбільшою мірою відповідає сучасним вимогам у підготовці
людини до життя, визнано компетентність
як інтегральний соціально-особистісний поведінковий феномен, що поєднує в
собі мотиваційно-ціннісний і діяльнісний компоненти. Компетентність сьогодні трактується як інтелектуально й особистісно
обумовлений життєвий досвід соціально-професійної життєдіяльності людини, який
ґрунтується на знаннях, цінностях, нахилах, набутих під час навчання. У новому
тлумачному словнику української мови компетентна людина визначається як така,
що має достатні знання в будь-якій галузі, яка в будь-чому добре обізнана,
тямуща, кваліфікована й має певні повноваження, права й владу.